ЗАВИСОКИЙ

ЗАВИСО́КИЙ, а, е. Вищий, ніж звичайно або потрібно; надто високий. У нас приходили.. питати про велику хату, проте жадна не найняла: для того завелика, для другого зависока (Леся Українка, V, 1956, 221); Кожна риса обличчя [Галини] була недосконала, погана, потворна: горбуватий ніс, випнуті товсті уста, надмірно вигнуті брови, зависоке чоло (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 15); Це була зависока честь для вихованця, коли вихователь саджає поруч себе і пригощає своєю трапезою (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 75).