ЗАВУАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до завуалювати. Підійшовши до одного з.. круглих дашків, зіпертих на тонкі залізні стовпи, Тарас Григорович побачив завуальований туманом і димом костра малюнок, м’який, укритий серпанком, ніби на добрій гравюрі (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 262).
2. у знач. прикм., перен. Навмисно прихований, неясний, невиразний. В умовах мирного співіснування двох систем боротьба ідеологій не послаблюється, в ній знаходить свій яскравий вияв класова боротьба. У науці ця боротьба ведеться у тонших, складніших і завуальованих формах (Наука і життя, 10, 1963, 42).