ЗА́ВСІ́ДНИК, а, чол., розм. Постійний відвідувач. Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй — п’яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Юрій Смолич, V, 1959, 40); Прийшов Анатолій. Зазирнув до кімнати, де були гості, побачив батькових завсідників, побачив Степана, невдоволено скривився (Павло Загребельний, Спека, 1961, 291).
ЗАВСІДНИК
Тлумачення слова