ЗА́ВСІ́ДНИЙ, а, е, розм. Який буває, відбувається і т. ін. завжди, повсякчас; звичайний. — От і в все швидко будуть хоч не довічні, так завсідні вакації, — сказала Ватя (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 121); — А що, Грицьку, чи пшениця вродила? — почне бувало здалека Лушня, натякаючи на завсідні жалощі Грицькові (Панас Мирний, I, 1949, 402).
ЗАВСІДНИЙ
Тлумачення слова