ЗА́ВШЕ, присл., розм. Те саме, що завжди. З якимось надзвичайним зацікавленням слухала завше Маруся.. гуцульські оповідання, повір’я й приказки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 35); В боротьбі проти турецько-татарської навали український народ завше мав допомогу від російського народу (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 19).
ЗАВШЕ
Тлумачення слова