ЗАВОРУШИТИСЯ, ушуся, ушишся, док.
1. Почати ворушитися (у 1, 2 знач.). Писар заворушився, кашлянув і хрипким голосом промовив: — Н-не закурите (Степан Васильченко, I, 1959, 128); Комашина, почувши на собі чужий погляд, заворушилася, поморгала невеличкими усиками і затихла (Панас Мирний, IV, 1955, 9); З розгону вскочивши до камери, я спіткнувся і впав. Щось заворушилося підо мною і люто загарчало (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 105); Птах стурбовано заворушився на жердці (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 100); На обличчі економа з подиву заворушились очі, брови і бородавки (Михайло Стельмах, I, 1962, 192); Охрім.. бачив, як на Гусячому острові ні з сього ні з того заворушилася копиця і звідти виліз якийсь чоловік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 258); Коли-не-коли заворушиться лист Од вітру чи хрусне засохла ліщина (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 49);
// Почати хаотично рухатися; заметушитися, забігати. Князь почав кидати гроші у народ. Тут уже все заворушилося, і не встиг Василь і оком моргнуть, як Марусю одірвало від нього й понесло, мов хвилею, убік (Гнат Хоткевич, I, 1966, 111); Як все заворушиться у домі, коли почують, що він голоден! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 384); На вогкій підлозі льоху заворушилися мокриці, кинулися врозтіч (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 42); * Образно. Руки кругом стола завештались, заворушились. Голі лікті дрижали, ..руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73).
♦ Волосся заворушилося див. волосся.
2. перен. Почати пробуджуватися, діяти пожвавлено. Коли дійшла чутка до козацької старшини, що вертається Сагайдачний, усі заворушилися (Осип Маковей, Вибр., 1956, 462); Заворушилася монгольська сила, забряжчала зброя (Іван Франко, VI, 1951, 82);
// Почати виявляти невдоволення кимсь, чимсь, протест проти кого-, чого-небудь. Ішов 1848 р. Заворушилися французи і махнули свого короля геть з престолу (Панас Мирний, I, 1949, 231); Навесні, в міру наближення білополяків до Києва, тут, у глибині Полтавщини, ..куркульня всюди заворушилася (Олесь Гончар, II, 1959, 231).
3. перен. Виникнути, з’явитися (про думки, почуття і т. ін.). Цілий клубок думок, смутних і радісних, заворушився в моїй голові (Степан Васильченко, IV, 1960, 40); Почуття щирої подяки до.. колгоспника заворушилося в грудях лейтенанта (Петро Панч, Іду, 1946, 35); Він уже каявся, що присікався до Сашка. У нього заворушилось сумління — і навіщо справді займати свого товариша? (Олесь Донченко, II, 1956, 417).