ЗАВОРУ́ШЕННЯ, я, сер., перев. мн.
1. Масовий вияв невдоволення кимсь, чимсь, протесту проти кого-, чого-небудь. У 1810—1811 рр. ..французька промисловість зазнавала великої кризи. Було багато безробітних, почалися робітничі заворушення (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 92); У халіфаті часто піднімались народні заворушення (Історія середніх віків, 1955, 50); Хвиля революційних заворушень котилась по Росії (Микола Олійник, Леся, 1960, 193).
2. рідко. Дія за значенням заворушитися 1. Враз я увесь відчув якесь дивне заворушення в камері (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 114).