ЗАВОЛО́ЖЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заволожити. Вже.. добре бачимо заволожені туманом Карпати (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 154); Заволожені слізьми очі.
2. у знач. прикм. Просякнутий вологою, политий водою, мокрий. Вийняті з розчину бульби розкладають густо.. на заволожених грядках або в парниках і накривають зверху на 3—4 см землею (Картопля, 1957, 172); Я дивився на неї [матір] і не міг відірвати заволожених очей (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 13).