ЗАВОЙО́ВНИЦТВО, а, сер. Насильницькі, загарбницькі дії завойовників. Міжнаціональна дружба народів.. стала основою, одною з причин найбільшої в історії світу воєнної перемоги — перемоги над армією і ідеологією поневолення, завойовництва і національної нерівності, — над фашизмом (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 78).
ЗАВОЙОВНИЦТВО
Тлумачення слова