ЗА́ВОДЬ, і, жін.
1. Невелика затока або частина річки з уповільненою течією; мілке місце озера, ставу; затон. В тому місці, де обвалився берег, утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (Петро Колесник, Терен.., 1959, 37); Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 238); Почорніли заводі в озерах І ясніші стали разом з тим (Максим Рильський, III, 1961, 315).
2. перен. Спокійне, затишне місце чи середовище з відсталим і закоснілим буттям. Тепер все життя її вийшло з тихої і мутної заводі на широкий простір, на бистрину, і.. проходило на очах у цілого села (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 116).