ЗАВІЗВА́ННЯ, я, сер., діал. Повістка. Як возний приніс завізвання з суду, то Юрко злякався (Лесь Мартович, Тв., 1954, 102);
// Запрошення. На поминках [Т. Г. Шевченка] і без завізвання п. Кобринської дуже рада б бути. Тільки що не знаю, коли вони відбудуться (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 460).
ЗАВІЗВАННЯ
Тлумачення слова