ЗАВІТАТИ, аю, аєш, док.
1. неперех. Зайти, заїхати до кого-небудь, куди-небудь, відвідати когось. [Настя:] Брати мої, соколи мої! Ви гаразд дбали! Добре вгадали, Що до Юсуфа паші, До мого зятя, В гості завітали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 464); [Агамемнон:] Прошу, царівно, в хату завітати (Леся Українка, II, 1951, 332); Крайнюк занудився й вирішив завітати до льотчиків (Василь Кучер, Голод, 1961, 454); * Образно. Скоро лишень весна завітає в тухольські гори (Іван Франко, VI, 1951, 34).
2. перех., діал. Запросити. Уранці поїхав пан і полковника завітав у куми (Марко Вовчок, I, 1955, 133).