ЗАВІ́СИТИСЯ, ішуся, ісишся, док., діал. Повіситися. [Прочанин:] Згадав я: хтось казав, що Юда-зрадник завісився (Леся Українка, III, 1952, 129); — А де ж Петро? Він такий запеклий, одчайдушний. Він міг наробити собі біди! Міг завіситись… утопитись… (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 184).
ЗАВІСИТИСЯ
Тлумачення слова