ЗАВІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завісити. Крізь маленькі, завішені хустками вікна безуспішно намагався вдертись до хати променистий жар літнього дня (Олександр Гаврилюк, Вибр., 1949, 150); Завішений простирадлом мольберт був схожий на театральний привид (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 21); На паркані завішена була на двох мотузках дошка (Іван Франко, V, 1951, 257).
ЗАВІШЕНИЙ
Тлумачення слова