ЗАВІЙНА

ЗАВІ́ЙНА, ЗАВІНА, и, жін., розм., рідко. Різкий пекучий біль у грудях або животі. — О-ох!.. Ти не знаєш, Галю, як мене завійна вхопила… Пече мене… отут пече… мов хто жару насипав… — показує [Чіпка] на груди (Панас Мирний, I, 1949, 342); [Степанида:] Щоб йому [Лахтіонові] і його родові сояшниці, та перелоги, та завійна, та пристріт, та болячки (Марко Кропивницький, I, 1958, 136); А вип’єш півкварти — завіна пройшла, І знову весела твоя голова (Євген Гребінка, I, 1957, 86).