ЗАВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завіяти 3. Завіяна вітром пилюка осідала йому на папір, скрипіла на зубах (Олесь Гончар, Південь, 1951, 106); Під парканом росли корчі, будяки.. Все те тепер було сухе, ..завіяне снігом (Іван Франко, IV, 1950, 46).
ЗАВІЯНИЙ
Тлумачення слова