ЗАВЕРШЕНИЙ

ЗАВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завершити. Раптовий залп із самопалів, завершений чотирма ударами з гармат, нагадали Наливайкові про.. наказ (Іван Ле, Наливайко, 1957, 313); Олег розчинив вікно і довго стояв перед ним, роздумуючи над невдало завершеною розмовою (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 115); От і Стайки..; хати виринають довгими рядами, клуні схожі на стоги сіна завершені, а хліви — на півкопи — бідне сільце (Григорій Косинка, Новели, 1962, 101);
//  завершена, безос. присудк. сл. В другому десятиріччі [1971 —1980 рр.] електрифікацію всієї країни буде в основному завершено (Програма КПРС, 1961, 60).