ЗАВЕ́РШЕННЯ, я, сер. Дія за значенням завершити. Контр-адмірал поздоровив екіпаж «Грози» з успішним завершенням маневрів (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 8); День промайнув серед щоденної жіночої нудної роботи без радості завершення (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 292).
На завершення — в кінці. На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з «умиканням» козаками дівчини-нареченої (Олесь Гончар, II, 1959, 365).
ЗАВЕРШЕННЯ
Тлумачення слова