ЗАВЧАСУ, присл., розм. Те саме, що завчасно. Оксана з дев’яти років навчилася недоїдати, недопивати. Стан її, зрощений на самій картоплі, у важкій праці, завчасу витягся, неначе те зілля без сонця, й похилився (Любов Яновська, I, 1959, 32); Слід було подумати й про таку просту річ, як камінь і щебінь, замовити завчасу транспорт (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 165).
ЗАВЧАСУ
Тлумачення слова