ЗАВБА́ЧУВАТИ, ую, уєш і ЗАВБАЧА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗАВБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.
1. Знати наперед, на основі певних фактів робити передбачення, висновок про розвиток, настання яких-небудь явищ, подій. Використання радіозонда полегшує завдання завбачувати погоду (Наука і життя, 2, 1958, 6); Грецькі вчені [в Стародавній Греції] завбачали сонячні затемнення, визначили положення ряду зір (Історія стародавнього світу, 1957, 128).
2. Правильно орієнтуючись в яких-небудь обставинах, здогадуватися наперед про щось. Ми напевне піймаємо на гарячому того осоружного чоловіка, існування якого давно завбачував Стратіон (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 41).