ЗАВБА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завбачити. Віщий Фінн, владар Таємних духів і примар, В своїм пустельному роздоллі, На самоті спокійно ждав, Щоб день призначений від долі, Давно завбачений, настав (Пушкін, Руслан і Людм., перекл. Терещепка, 1949, 94).
ЗАВБАЧЕНИЙ
Тлумачення слова