ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).
ЗАВАРКА
Тлумачення слова