ЗАВА́ЛЬНИ́Й, альна, альне.
1. діал. Якого є багато. Пу-гу-у! — вила-гула хуртовина, заносила країну завальними снігами, замітала бездомних, розорених по лісах та болотах (Олександр Довженко, I, 1958, 308).
2. діал. Який має великі розміри і велику вагу; важкий. Коники.. сіпнули й соб і цабе, напрудились і ледве поволокли ту завальну машину (Нечуй-Левицький, III, 1956, 168).
3. спец. Який засипається, завалюється чим-небудь (для зберігання, готування чогось). Технологія приготування кормів здійснюється так: зерно з завальної ями норією перевантажується в зерносклад з швидкістю три тонни за 5 хвилин (Радянська Україна, 3.II 1962, 2).