ЗАВАБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ЗАВАБИТИ, блю, биш; мн. заваблять; док., перех. Те саме, що заманювати. Подекуди вона [трава].. стелеться по землі, заваблює подорожнього (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 217); Обом заваблювали душу світлі простори, сонце, сине роздолля… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 246); — Гадаєш, що мене тепер знов завабиш до себе? Ні, небоже! (Іван Франко, IV, 1950, 410).
ЗАВАБЛЮВАТИ
Тлумачення слова