ЗАТИ́СКУВАЧ, а, чол.
1. Особа, що затискує, обмежує кого-небудь в чомусь. Правильно роблять ті партійні комітети, які своєчасно закликають до порядку затискувачів критики (Радянська Україна, 15.XII 1956, 1).
2. техн., рідко. Те саме, що затискач. Єнченко дістав з ящика папери, сколені ..затискувачем (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 181).