ЗАТИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАТЕРТИСЯ, труся, трешся; мин. ч. затерся, лася, лося; док.
1. Зникати або ставати мало помітним внаслідок тертя. [Яремко:] А далі затерто [Суходолик:] Ще б не затерлось! Увесь тартак її [листівку] перемацав! (Юрій Мокрієв, П’єси, 1959, 81).
2. перен. Ставати менш виразним, згладжуватися або зникати зовсім. Змісту їх [оповідань] не тямлю, але вражіння не затреться в душі до смерті (Іван Франко, IV, 1950, 227); Власть темноти не вічна, міць ваша пропаде, і діл ваших затреться слід (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 261).
Затиратися (затертися) в пам’яті — забуватися. Перші роки служби в податковому уряді затерлися йому в пам’яті (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 85).
3. Пробиратися в натовпі, щоб стати непомітним, ховатися між людьми. Грицько, як миша, нирнув попід руками і затерся між людьми (Панас Мирний, I, 1954, 259); Навмисне Антон відстав від голови, затерся між людьми і залишився один (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 204).
4. тільки недок. Пас. до затирати 5. Тісто з магнезіального вапна менш пластичне, ніж із звичайного вапна, проте воно легше і краще затирається (Таємниці вапна, 1957, 50).