ЗАТИ́ЛЛЯ, я, сер.
1. Задня частина, тильний бік чого-небудь. Поки старий сумує на балконі в затиллі будинку, перед фасадом його.. відбуваються жваві і шумні сценки (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 19);
// Тил. Залізничники утворили свій Бойовий штаб і почали групові диверсійні дії.. у затилля корпусові Скоропадського (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 717).
2. діал. Місце позаду сільських дворів. Святкуючі робітники.. малими купками громадилися по затиллях (Іван Франко, V, 1951, 417).