ЗАТИ́КАТИСЯ див. затика́тися 2.
ЗАТИКА́ТИСЯ 1, ається, недок., ЗАТКНУ́ТИСЯ, неться, док.
1. тільки док., перен., вульг. Перестати говорити; замовкнути. — Заткніться негайно! Коли не розумієте чогось, то спитайте! (Юрій Яновський, II, 1954, 204).
2. тільки недок. Пас. до затикати 1. Поринали [вивірки] у темному отворі, який по хвилині затикався добре висохлим сіном (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 378).
ЗАТИКА́ТИСЯ 2, аюся, аєшся, недок., ЗАТИ́КАТИСЯ, затичуся, затичешся і затикаюся, затикаєшся, док., заст. Прикрашатися чим-небудь; заквітчуватися (квітами, зеленню). — В саду була, рожу рвала Та й затикалася (Павло Чубинський, V, 1874, 51); Дядина.. роблені квітки достає. — Ні, дядиночко: Я свіженькими затикаюсь, — піду в ліс (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 82); — Ти думаєш, як ґудзями затикався, то все, що хочеш, смієш робити! (Панас Мирний, I, 1954, 266).