ЗАТУШО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАТУШУВА́ТИСЯ, ується, док.
1. перен. Ставати менш помітним, значним.
2. тільки недок. Пас. до затушовувати. В холодному, напівприкритому повіками погляді [М. Кропивницького] інтелект переважав над почуттями, які тільки іноді з силою проривались, але зразу ж зусиллям волі швидко затушовувались (Минуле українського театру, 1953, 119).