ЗАТУШКОВУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ЗАТУШКУВАТИ, ую, уєш і ЗАТУШКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Замотувати, обгортати, обкладати кого-, що-небудь чихмось (звичайно з метою утеплення). Хазяйки мотнулися лагодити усе на завтре [завтра]; горшки постановили по печам.., затушкували, нехай стоїть, щоб завтра вже, ради празника, не поратись (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 236); Коли земля.. припорошилася снігом, Тихон затушкав листом та гноєм свою хату (Петро Панч, II, 1956, 424);
// Затикати, закупорювати дірки, щілини, отвори. Двері, двері замкніть! Затушкуйте вікно! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 202).
ЗАТУШКОВУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ЗАТУШКУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Те саме, що затушовувати. Фортеп’яновий акомпанемент його був звичайно простий і прозорий, не затушковував мелодії (Максим Рильський, III, 1956, 352); Намагаючись якось затушкувати, стерти враження від розмови з Санею, Кирило розкотисто засміявся (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 41); Характерним для сучасного ревізіонізму є намагання затушкувати непримиренні класові протиріччя між робітничим класом і буржуазією, обілити капіталізм (Літературна газета, 6.V 1958, 1).
ЗАТУШКОВУВАТИ 3, ую, уєш, недок., ЗАТУШКУВАТИ, ую, уєш, док., кул., діал. Приправляти чим-небудь страву. Я й цурупалків назбираю, бараболі начищу, горшки побаню, на кілки повішаю, повисушую на сонечку, юшку салом затушкую (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 356).