ЗАТУШКОВАНИЙ 1, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до затушкувати 1. Вона була затушкована, замотана вся, а личенько щільно закрите густою, чорною наміткою (Любов Яновська, I, 1959, 456); Захар повернув до хати і, лиш мить простоявши біля затушкованого зсередини вікна, рішуче постукав у шибку (Іван Ле, Право.., 1957, 276).
ЗАТУШКОВАНИЙ 2, а, е, розм. Приглушений, незвучний. Голос мав [Садовський] затушкований і сиплуватий на верхньому та середньому регістрах (Минуле українського театру, 1953, 149).