ЗАТУРКУВАТИ

ЗАТУРКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТУРКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Заморочувати чимось кого-небудь, доводячи до отупіння. — Помовч, — суворо наказав йому Сашко. — Твою маму хтось затуркує, а путнього вона нічого не знає (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 81); — Початківець, якщо він здібний, перш за все повинен бути впевненим у собі… — відповів Олесь Васильович. — Інакше його затуркають (Олесь Донченко, VI, 1957, 631); Панна ж почала з того, що засліпила, затуркала, задурила, причарувала мою дружину (Любов Яновська, I, 1959, 444).
♦ Затуркувати (затуркати) голову кому — позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити, розуміти щось. Мати жахалася, докоряла хтозна-кого: син з дороги натомився, набродився, виголодався, а вони йому голову затуркали! (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 188).