ЗАТУРКАТИ 1, аю, аєш і ЗАТУРЧАТИ, чу, чиш, док.
1. Почати туркати, турчати, видавати туркотливі звуки (звичайно про горлиць). Дерева заколихались, гілля до гіллі прихилилось, затуркали горлиці (Олекса Стороженко, I, 1957, 83).
2. Почати утворювати звуки, подібні до турчання. Затуркав тарабан, важкії чоботи Застукали по плитах (Іван Франко, XIII, 1954, 311); Машина затурчала і повернула назад у слободу (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 124).
3. перен., розм. Заговорити безперервно, скоромовкою. От як затуркали, затуркали — бо звісно, як наші молодиці, скільки їх не буде, та як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 12).
ЗАТУРКАТИ 2 див. затуркувати.