ЗАТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., діал. Стривожити. Кожен раз, тілько Галя розгуляється — доноситься до неї викрик братів і на який час переб’є гулянку, затривожить Галю (Панас Мирний, IV, 1955, 100); Сумнів затривожив мене… (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 315).
ЗАТРИВОЖИТИ
Тлумачення слова