ЗАТРУ́ДЖЕНИЙ, а, е, діал.
1. Зароблений важким трудом. Вже як сонце піднялося на сніданок, Катерина одержала у Генріха кривавицею затруджені гроші (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 79).
2. Знесилений трудом;
// Який минув у важкій праці. Стоїть Христя коло дверей, — затруджена молодість, невмита краса в лахміттях (Степан Васильченко, I, 1959, 262).