ЗАТРЯСТИСЯ, суся, сешся, док.
1. Почати трястися, коливатися; задвигтіти. Раптом земля затряслась, будинки хитнулись і ось-ось, здавалось, заваляться (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 354); Все затряслось у кімнаті, коли повз вікна, не спиняючись, проходив вантажний поїзд (Микола Трублаїні, I, 1955, 88).
2. Затремтіти, задрижати. Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осичині (Панас Мирний, II, 1954, 41); Од злості в старшини аж руки затряслися (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Старий схопився за голову й затрясся в невтішному плачу (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 129); * Образно. У Скутарі козаки співали; Співали сердеги, а сльози лились; Лилися козацькі, тугу домовляли. Босфор аж затрясся, бо зроду не чув Козацького плачу (Тарас Шевченко, I, 1951, 199);
// перен., розм. Зазвучати уривчасто (про голос). При послідніх словах мимоволі затрясся її голос і сльози бризнули з очей (Іван Франко, I, 1955, 342).