ЗАТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.
1. неперех. Почати торгувати, вести торгівлю.
2. перех. Одержати виручку в результаті торгівлі; уторгувати (гроші). Що.. на звіриній ловлі заторгують [козаки], то все проп’ють і прогайнують (Олекса Стороженко, I, 1957, 273).