ЗАТОНУ́ТИ, ону, онеш, док. Занурившись у воду, упасти на дно річки, моря і т. ін.; потонути. Човен затонув на глибині вісімдесят п’ять метрів (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 290);
// рідко. Поринувши з головою в яку-небудь рідину, загинути; втопитися. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув (Павло Чубинський, V, 1874, 370); Котятко все й затонуло в молоці (Іван Франко, VI, 1951, 142).
ЗАТОНУТИ
Тлумачення слова