ЗАТОНУ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до затонути. Ось і дно морське. Між трав — Затонулий пароплав (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 35); Костеві доповіли, що під корпусом затонулого судна вже продуто відповідні колодязі для просування сталевих рушників (Юрій Яновський, II, 1954, 93).
ЗАТОНУЛИЙ
Тлумачення слова