ЗАТЛІВА́ТИ, ає, недок., ЗАТЛІ́ТИ, іє, док. Почати тліти, горіти без полум’я. Патик, затисну тий між одвірком і дошкою, жалісно заскрипів і вже за кілька хвилин почав від тертя затлівати (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 13); * Образно. Новий огень [вогонь] затлів в старого жилах (Іван Франко, XIII, 1954, 57).
ЗАТЛІВАТИ
Тлумачення слова