ЗАТЯ́ТО. Присл. до затятий 1. Чоловік десь на морі. Він в бурю, в туман Йде на герець затято: рибалка він зроду! (Леся Українка, IV, 1954, 261); Раптом спалахнула в ньому гірка образа. — Я покажу вам! — простогнав він, затято прищулившись до скелі (Іван Микитенко, II, 1957, 180); — Кажи — що? Влетіла, як навіжена. Але Ганна й тепер затято мовчала (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 168).
ЗАТЯТО
Тлумачення слова