ЗАТІСНИЙ

ЗАТІСНИ́Й, а, е, розм. Надто тісний. Громада, хоч і бачила, що школа вже затісна.., та не хотіла ніяк виставляти [ставити] нову (Лесь Мартович, Тв., 1954, 454); Дідам, дівчатам, хлопцям смаглочолим Ці стіни клубу, мабуть, затісні (Андрій Малишко, За .. морем, 1950, 167); Ґазда Панкевич обтер долонею лисину, поправив на шиї затісний комір вишиваної гуцулки (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 157);  * Образно. На щастячко те ясне затісні серденько-груди… (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 162).