ЗАТІСНО

ЗАТІ́СНО, розм. Присл. до затісний;
//  у знач. присудк. сл. — Вони не хочуть до твоєї хати, бо їм там затісно буде (Іван Франко, IV, 1950, 81);  * Образно. Кричали вітри, Надривались до болю, Здіймаючи хмару зловісну. Було їм на нашій Планеті-Землі Замало простору, Затісно (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 93).