ЗАТІ́СНЕНИЙ, а, е, діал.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до затіснити. Подвір’я було вузеньке, затіснене мурованим парканом (Іван Франко, VII, 1951, 258).
2. у знач. прикм., перен. Вузький, обмежений. Се — жінки-бюрократки, ..жінки з дуже затісненим круговидом життєвих інтересів, симпатій і антипатій (Іван Франко, II, 1950, 331).