ЗАТЕМНІТИ, іє, док.
1. безос., рідко. Стемніти, посутеніти. В лісі зовсім затемніло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 81).
2. Виділитися темнішим кольором на якому-небудь фоні. Вдалині затемніли стіною дерева (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 622); Густо затемніли по сірому дну чорні, як дьоготь, таємничі вирви (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 698).