ЗАТЕ́МНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до затемнити. Перед солдатом пройде знову, як уві сні, прифронтова, вночі затемнена Москва (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 52); [Прісцілла:] Святого духа я благала ревне зміцнити думку, просвітити пам’ять, розхитану й затемнену від мук… (Леся Українка, II, 1951, 449).
2. у знач. прикм. Незрозумілий, невиразний.