ЗАТЕ́МНА, присл., розм.
1. До світання, поки ще темно. Прокидалися дуже рано — ще затемна (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 122).
2. Пізно ввечері, коли вже темно. Кирило Кухта, помахавши зранку ціпом, йшов «на хвилинку» до зборні і повертався додому вже затемна (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 182).