ЗАТАСКУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ЗАТАСКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Заносити кого-, що-небудь далеко або так, що важко знайти, повернути. То-бо я тебе маленьким Затаскав туди [в пущу] від неньки! (Іван Манжура, Тв., 1955, 175); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (Олесь Донченко, III, 1956, 98);
// Заводити, поміщати куди-небудь. Тимоху затаскали в монастир, та ще й на дев’ять місяців (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 204);
// безос. [Баба Киля:] Путні люди до міста горнуться, а тебе в плавні затаскало (Яків Баш, П’єси, 1958, 153).
ЗАТАСКУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ЗАТАСКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Робити брудним, старим, користуючись, недбало носячи (звичайно одяг).