ЗАТАМУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, док.
1. заст. Затриматися де-небудь. Пішов і затамувавсь там (Словник Грінченка).
2. рідко. Закінчитися, припинитися. Аж коли запалала хата вся заразом, тоді затамувався дитячий плач, вереск з хати (Іван Ле, Мої листи, 1945, 32).