ЗАСИНІТИ, іє, док.
1. Почати синіти, набувати синього кольору. Пролетіли чорні хмари, Небо засиніло… (Степан Руданський, Тв., 1956, 76); Ясніше засиніло над головою безхмарне небо (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 4).
2. Виділитися синім кольором, з’явитися (про щось сине). Далеко на південь засиніли смугою гори, вкриті лісом (Нечуй-Левицький, I, 1956, 408); Паркан високий переді мною засинів (Володимир Сосюра, II, 1958, 409).